НАПАСНИ́Й, а́, е́, діал.
1. Уїдливий, причіпливий, задирливий. Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Л. Укр., III, 1952, 560).
2. Нав’язливий. Хоче [Ольга] відігнати напасні думки, а вони кружляють в голові (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 139.