НАМІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, і́стишся, док., діал. Поміститися. Другий [чоловік] намістився.. коло дверей (Фр., V, 1951, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 128.