НАМО́ТУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, що здійснює намотування чого-небудь. У приміщенні, залитому яскравим світлом.., зосереджено працюють намотувальники, складальники (Веч. Київ, 17.XI 1967. 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 131.