НАМОРИ́ТИСЯ, морю́ся, мо́ришся, док., розм. Сильно втомитися, зморитися. Іноді так наморишся — рук, ніг не чусш, спини не розігнеш… (Мирний, І. 1954, 91); Євген Вікторович наморився за цей рік (Ле, Міжгір’я, 1953, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 131.