НАМОЛИ́ТИСЯ, молю́ся, мо́лишся, док., розм. Багато, довго помолитися. Боже! боже!..Не даєш на рай веселий, На світ твій великий Надивитись, намолитись І заснуть навіки (Шевч., II, 1963, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 130.

Намоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 504.