НАМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до намо́кнути, намо́кти. Повиходили [рибалки] на берег, Човни пов’язали, А одежу намоклую Сушитись поклали (Гр., І, 1963, 29); Повітря було повне запаху золи, вапна, .. намоклого дерева, гнилих трісок (Томч., Готель.., 1960, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 130.