НАМНО́ЖИТИСЯ, житься, док., розм. Народитися у великій кількості. Народу намножилося стільки, що вже йому не ставало тієї землі (Гр., II, 1963, 325); —І як ми ген туди далі, років за десять, у світі й житимемо! Народу ж намножиться (Головко, II, 1957, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 129.

Намно́житися, жуся, жишся, гл. Умножиться, размножиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 504.