НАМЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.: Намлі́тися го́лодом, діал. — наголодуватися. [Предслава:] Мої дітусі сплять. Мої біднятка! Набідувались, голодом намлілись (Фр., IX, 1952, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 129.

Намлі́тися, лі́юся, єшся, гл. Голодом намлітися. Голодать. І голодом не раз намлівся, і всякої нужди натерпівся, і чого не було. Св. Л. 37.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 504.