НАМИСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до намисти́на. Кептарик на ньому такий чудовий! Багато намистинок жовтих, білих, синіх, нашивки з різних клаптиків хутра (Мас., Під небом.., 1961, 32); *Образно. Вона [миша] понюхала повітря, блиснули на мить дві намистинки її оченят, і звірючка сховалась (Донч., IV, 1957. 52); *У порівн. Сонячний промінь розсипався золотими намистинками на паперовій троянді (Кочура, Родина.., 1962, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 128.