НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́слити; // нами́слено, безос. присудк. сл. — Добре намислено, — каже старий доменщик, — кошти зберемо у народу (Ю. Янов., І, 1954, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 127.