НАМИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. Затримуватися, возячись із чим-небудь. Мокеїч уже зібрався йти і чекав тільки Нестора, а Нестір усе ще наминався (Гончар, Таврія, 1952, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 127.