Нама́врати, раю, єш, гл. = Намамрати. Хто його зна, як він уночі його намаврав, те збіжжа, а вже ж узяв. Новомоск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 501.