НАЛЯ́КАНО. Присл. до наля́каний 2. Налякано глянув [економ] на юрму і хрипло крикнув: — Мусію! запрягай бричку! (Коцюб., II, 1955, 82); Дрижить від жаху вражий стан, налякано тремтить (Гонч., Вибр., 1959, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 123.