НАЛО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до налощи́ти. У великому залі з налощеною паркетною підлогою.. сиділи два вихователі і кілька лікарів (Добр., Ол. солдатики, 1961, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 121.