НАЛИХОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. налихосло́влять; док. Наговорити багато недоброзичливого, лихого про кого-, що-небудь. У два тижні такого наброїв [Хапко], набрехав, поремствував, налихословив, нашкодив, що доброму чоловіку на цілий би довгий вік удостачу (Вовчок, VI, 1956, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 119.