НАЛЕ́ЖНО. Присл. до нале́жний 4. Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (Фр., VI, 1951, 272); Основоположники марксизму-ленінізму належно оцінили наукове значення праць визначних учених минулого (Ком. Укр., 6, 1965, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 117.