НАЛА́ЗИТИСЯ, ажуся, азишся, док., розм. Багато, досхочу полазити. — Тільки й зазнав я того щастя, як був малим хлопцем. Що було набігаєшся, .. що було накупаєшся в Росі, налазишся по тих високих скелях (Н.-Лев., І, 1956, 55); Цілий день вона носила цеглу і так налазилася по риштуваннях, що не могла триматися на ногах (Чорн., Визвол. земля, 1959, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 115.

Нала́зитися, ла́жуся, вишся, гл. Вдоволь полазить. Було налазится по тих високих скелях. Левиц. І. 100.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 498.