НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док. Те саме, що нала́годжуватися 1, 3. Лані Турховська не була в претензії на князя. — Справа наладжується добре! — думала вона (Л. Укр., III, 1952, 503); Лукія тішила сестру. Говорила, що життя їхнє ще наладиться (Головко, II, 1957, 147); — Відки я маю знати, хто до тебе в гості наладився? (Фр., І, 1955, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 115.