НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАКІ́ЛЬЧИТИСЯ, читься, док. Давати, пускати кільчики, паростки; проростати, пароститися. Як тільки 3 — 4% насіння накільчиться, яровизацію можна вважати закінченою (Ол. та ефір. культ., 1956, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 103.

Накі́льчуватися, чуюся, єшся, сов. в. накі́льчитися, чуся, чишся, гл. Проростать, прорости.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 493.