НАКУ́ЩИТИСЯ, щиться, док. Прорости кущем. Перезимували вони [пшениця і ячмінь] добре. Бо вчасно були посіяні, добре накущилися з осені (Літ. Укр., 10. IV 1964, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 114.

Наку́щитися, щуся, щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 497.