Накуря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. накури́тися, рю́ся, ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь. Грин. III. 650.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 497.