НАКУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Багато, досхочу покупатися. — Тільки й зазнав я того щастя, як був малим хлопцем. Що було набігаєшся, ..що було накупаєшся в Росі (Н.-Лев., І, 1956, 55); За день Юрко набігався, накупався та напікся на сонці (Чорн., Красиві люди, 1961, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 113.

I. Накупа́тися, па́юся, єшся, сов. в. накупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Накупать, накупить достаточно. Чи скоро ви накупитеся? Увесь базарь хочете закупити. Богод. у.

II. Накупа́тися, па́юся, єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається. Левиц. І. 63.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 497.