НАКРУ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАКРУТИ́ТИСЯ, кру́титься, док.

1. Намотуватися на що-небудь. Крутились.. парові барабани, неначе барила, а на тих барабанах накручувалось мокре сукно (Н.-Лев., II, 1956, 97); На барабан накручується кодола, а до кінця кодоли прив’язаний цебер (Сенч., На Бат. горі, 1960, 263).

2. тільки док., розм. Багато побігати, поклопотатися. За день так накрутиться [Надя], накричиться, нанервується, що на вечір, здається, уже й сили не лишилось (Ткач, Плем’я.., 1961, 188); — Приліг би та задрімав трохи, .. біля тих корів накрутився, що й ніженьки мліють (Тют., Вир, 1964, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 113.