НАКРЕКТА́ТИСЯ, рекчу́ся, ре́кчешся, док., розм. Довго, багато покректати. Трудно було малому.. Борона важка, а нива пиріювата — не раз на гони треба підчищати борону — накрекчеться за день! (Головко, II, 1957, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 110.