НАКРАСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Багато, досхочу покрасуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 110.

Накрасува́тися, су́юся, єшся, гл.

1) Покрасоваться вдоволь. Старша дочка… іще не охмається й заміж: я, каже, татусю, погуляю в тебе, надівуюсь і накрасуюсь. Г. Барв. 9.

2) Зацвѣсти (о хлѣбныхъ злакахъ). Вже жито накрасувалося.

3) См. Напрасовуватися.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 496.