НАКО́ПЧУВАТИ, ую, уст, недок., НАКОПТИ́ТИ, пчу́, пти́ш, док.

1. перех. Коптячи, приготовляти щось у якій-небудь кількості. Накоптити риби.

2. тільки док., неперех. Начадити кіптявою. Лампа накоптила.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 109.