НАКОПИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. накопи́чити 1. Найбільше дбав [Іваненко] про накопичення знань і прийомів практичної ремісницької хімії (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 407).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 108.