НАКОМА́РНИК, а, ч. Сітка, яку надягають на голову для захисту від комарів. Коли ж ви не побажаєте тягти з собою спальний мішок та накомарник, візьміть із собою невеличкий розбірний мисливський будиночок з розкладним ліжком — дуже зручна штука (Вишня, II, 1956, 234); Накомарник, що оберігає від укусів комарів, являє собою сітку, одягнену на дротяний каркас, який має форму циліндра (В дорогу, 1953, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 697.