НАКЛО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКЛОНИ́ТИ, клоню́ кло́ниш, док., перех., діал. Направляти, спрямовувати. Хоч обоє любилися, але жінка не могла його наклонити на християнство (Фр., IV, 1950, 150); // Переконувати. — Вони [сини] носили йому їжу,.. та ніхто навіть не пробував наклонити старого перейти жити в їх хату (Оп., Іду..,1958, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 106.