НАКА́ЧАНИЙ, а, с. Дієпр. пас. мин. ч. до накача́ти¹. Камери, накачані повітрям до нормальних розмірів, можуть бути укладені в покришках або підвішені на дерев’яних вішалках (Підручник шофера.., 1960, 246); * У порівн. Жеребило хекав, надував свою й без того надуту, мов накачану насосом, мордяку, хихикав (Загреб., День.., 1964, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 101.