НАКА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Довго їздячи, утрамбовувати (дорогу, колію і т. ін.).

2. спец. Катаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. Накатувати шестірні; Накатати шурупи.

3. спец. Наносити на яку-небудь поверхню фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін. певним пристроєм.

4. тільки док., розм. Зробити багато чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 101.