НАКА́ТУВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. нака́тувати 2, 3. На конотопському заводі ".Червоний металісті" введені в експлуатацію стани для накатування і поперечно-гвинтового прокатування шестерень (Роб. газ., 4.1 1961, 2); Накатування — спосіб обробки рифлених поверхонь. Такі поверхні виконуються на деяких деталях.. для зручнішого користування ними (Токарна справа.., 1957, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 101.