НАКА́ТКА, и, ж.

1. Дія за знач. наката́ти, нака́тувати 1 — 3. На цьому заводі ["Червоний металіст"] в минулому році методом накатки зубів виготовлено 80 процентів усієї програми шестерень (Ком. Укр., 8, 1960, 14).

2. Пристрій, яким накатують на поверхню чого-небудь фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін. Заправку профілю на кругах провадять накатуванням профільною накаткою або алмазом у спеціальних пристроях (Технол. різального іпстр., 1959, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 100.