Про УКРЛІТ.ORG

накатаний

НАКА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наката́ти 1 3. Вдяглася кригою ріка, лягла через неї дорога, накатана саньми (Літ. газ., 20.1 1939, 1); // у знач. прикм. Утрамбований, укочений, утоптаний (про дорогу, колію і т. ін.). Машина рушила і, зразу набравши швидкості, помчала по м’якій, накатаній дорозі (Коп., Земля.., 1957, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 100.

вгору