НАКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Забруднити, замазати що-небудь. Напиляла білі ручки, Кватирочку одсуваючи; Заплакала карі очі. Чумаченька виглядаючи (Чуб., V, 1874, 685).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 99.

Накаля́ти, ля́ю, єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата. Рудч. Ск. І. 39.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 492.