НАЙРАНІ́ШЕ, присл. Найвищ. ст. до ра́но¹. Славиться Микола тим, що, мабуть, найраніше з усіх в Комишанці встає (Гончар, Бригантина, 1973, 93);Найраніше лягав дід, а за ним поволі і решта мешканців дому (Гжицький, У світ.., 1960. 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 697.