НАЙМОЛО́ДШИЙ, а, е.

1. Найвищ. ст. до молоди́й 1 — 4. Виробництво синтетичних волокон — одна з наймолодших галузей промисловості (Наука.., 7, 1962, 22); Федя — один з наймолодших батьків у радгоспі, син його починав саме лепетати (Гончар, Тронка, 1963, 82).

2. Який прожив найменше років серед інших (перев. про дітей); протилежне найстарший. До хати вбіг босий, заболочений по коліна хлопчище Микитка, наймолодший Іванів брат (Март., Тв., 1954, 140);Залишився Гордій удвох із Мотрею при своєму наймолодшому синові — Денисові (Тют., Вир, 1964, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 696.