НА́ЙМАНКА, и, ж. 1. Жін. до на́йманець. 2. розм. Потреба в найманій робочій силі. Якщо є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 97.

На́йманка, ки, ж. Спросъ на наемъ, наемъ. Як що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 491.