НАЗРІВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до назріва́ти. Сутички буржуазії з урядом не випадковість, а показник глибокої, з усіх боків назріваючої кризи (Ленін, 23, 1972, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 93.