НАЗРІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. назріва́ти. Конфлікт між ними був неминучий. І Васюта останнім часом зовсім не пасивно спостерігав назрівання цього конфлікту (Шовк., Інженери, 1956, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 93.