Про УКРЛІТ.ORG

назолити

НАЗОЛИ́ТИ1 див. назо́лювати.

НАЗОЛИТИ2, лю́, ли́ш, док., розм.

1. Набриднути, надокучити кому-небудь. Ти мені назолив (Сл. Гр.).

2. Зробити неприємність кому-небудь. — Треба мені було дуже Назолити одному… І Кузьму собі за мужа Взять на зло таки ж тому (Воскр., Подивись.., 1962, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 93.

вгору