НАЗЕ́МНИЙ, а, е.

1. Який міститься на земній поверхні. Наземну станцію "Дніпро" увінчують білі статуї, що символізують мир і працю (Рильський, Веч. розмови, 1962, 9); Є два типи гноєсховищ — наземні й поглиблені (Добрива.., 1956, 51); Крім напівземлянок, характерних для ранньотрипільського часу, будували і глинобитні наземні споруди (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 55); // Який існує, живе, росте на землі. Земноводні є першими наземними хребетними тваринами (Визначник земноводних.., 1955, 8); Характерним для цих степів є наявність.. розвинених наземних лишайників та водоростей (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 37).

2. Який діє, відбувається, здійснюється на земній поверхні. Гул ескадрилій цілком перекривався гулом наземної артилерії (Гончар, III, 1959, 415); Вартість аеромагнітної зйомки в 30 разів менша за вартість наземної магнітної зйомки (Наука.., 12, 1960, 24); Силосуємо кукурудзу в основному наземним способом, що є найбільш вигідним (Хлібороб Укр., 10, 1963, 10); // За релігійними уявленнями — земний; протилежне загробний, потойбічний. [Диякон:] З нас кожен певен, що ціни не має в твоїх очах життя наземне марне, що дух твій поривається на волю в горішні високості (Л. Укр., II, 1951, 493).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 90.