Наздрі́ти, рю́, ри́ш, гл.

1) Замѣтить, усмотрѣть.

2) Заглянуть. Не можна і в хату наздріти.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 489.