НАЗБІГА́ТИСЯ, а́ється, док. Швидко прибігти з різних сторін, зібратися в одне місце. Як назбігалося людей!.. Хто з сокирою, хто з вилами, з ціпами (Укр.. казки, легенди.., 1957, 32); Мишей до біса назбігалось (Гл., Вибр., 1951, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 89.

Назбіга́тися 2, га́юся, єшся, гл. Сбѣжаться. Тут назбігалось народу. Рудч. Ск. II. 13.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 488.