НАЗА́ХВАТ, присл., розм. Те саме, що нарозхва́т. Хазяїни назахват беруть Остапа. Невтомний орач, косар (Горд., II, 1959, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 88.