НАЖИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Добре, досхочу пожирувати; вволю пожити, погуляти. По степу серед білого дня кіньми так і ганяються [пани]. І отак тиждень-другий побенкетують, нажируються вволю та й як вітром здмухне їх (Головко, II, 1957, 236); А це ще кажуть, що Крутьчиха передала комусь крамницю, спакувалась і має виїхати кудись. Нагулялася, нажирувалася (Мушк., Серце.., 1962, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 87.