Нажи́лювати, люю, єш, гл. Заставлять чрезмѣрно работать. Було лучче за старих панів: думали, що і за молодих так буде, а молоді як стали нажилювать!. О. 1861. X. 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 488.