НАЖИ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наживи́ти: // у знач. прикм. І полетів човен вздовж на веслах, і забулькали в море один за одним наживлені гаки! (Вишня, І, 1956, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 87.