НАЖА́РЮВАТИСЯ, ююся, юєтся, недок., НАЖА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм.

1. Довго зазнавати впливу високої температури повітря; бувати довгий час під гарячим сонячним промінням, їй хотілося, як тому вітрові, по степу ганяти, надихатись польового повітря, щоб аж у грудях займалось, нажаритись на сонці палючому (Мирний, IV, 1955, 294).

2. тільки недок. Пас. до нажа́рювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 85.