НАЖАРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Багато, досхочу пожартувати; повеселитися, пожартувати деякий час. — А ну лишень, Галю: почастуй нас вареною за таку вигадку! — нажартувавшись.., каже Чіпка (Мирний, II, 1954, 255); — Коли ви вже нажартувались доволі, то час вам і приступить до діла (Н.-Лев., III, 1956, 395).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 85.